Коментарі до До біса все! Бери й роби!

Від: Саша

Саша — Fri, 13 Jan 2012 08:31:04 +0000

Слухаю – вже подобається))

Від: Елена

Елена — Wed, 30 Dec 2009 15:14:38 +0000

Как и все яркие личности, Бренсон очень неоднозначный. Одно в книге мне понравилось однозначно: его жизненная позиция заключается в активном действии, а не простом созерцании многновений этой жизни. Есть люди, которые следуют трендам, есть люди, которые формируют эти тренды. Бренсон из последнего типа, задающих тенденции. Книга вселяет оптимизм и желание что-то делать, менять, не откладывая на завтра. Конечно, ощущение счастья у каждого свое, Бренсон показал его так, как видел сам. В общем, книга достойна прослушивания и потраченного на нее времени.

Від: Vasyl

Vasyl — Mon, 21 Dec 2009 13:49:27 +0000

сподобалась стаття від МсКінсі, про продуктивність праці і тренди на ринку праці, по ті потреби які виникають в перспективі.
Те що ми являємо 19% ефективності в порівнянні з західними стандартами, – це дуже шкода, але являється фактом. Може не на 19% але це десь середнє значення, яке коливається звичайно.
В перспективі нам за 10 років буде потрібно додатково 29 млн.робочих з сьогоднішньою продуктиівністю, – чи не привід зауматись як про продуктивність так і про ріст ринку збуту в Україні товарів та сервісів ;)

Від: petrenko

petrenko — Thu, 17 Dec 2009 09:15:20 +0000

Послушал первые главы… Бренсон – жулик ещё тот. Одно только истребление кроликов чего стоит :) А игра на конкуренции рекламодателей без наличия самой конкуренции? А “развод” риелтора с островами? В общем – веселый мужик, без комплексов :)

Від: BestAlex

BestAlex — Wed, 16 Dec 2009 12:14:15 +0000

А давайте Сергея Минаева переведем на украинский – это будет думаю очень продуктивно для нынешнего поколения;)
(для “неидиотов я имел ввиду, не сразу для всех)

Від: Sveta Kramarenko

Sveta Kramarenko — Wed, 16 Dec 2009 11:02:51 +0000

Ігоре,
дякуємо:)

Від: Irop

Irop — Wed, 16 Dec 2009 10:58:06 +0000

Подумав і вирішив зазначити, що в цілому робите добру справу – адже багато хто просто повірить в себе, в свої можливості. Це добре. Не зупиняйтеся.

Від: Irop

Irop — Wed, 16 Dec 2009 09:09:27 +0000

З однієї сторони я не проти жити добре. Вставати вранці, процедури, далі щоб мені подавали снідати, далі гайнути на гольф, потім ще кудись і т.д.. Але якщо всі так будуть жити, то хто буде варити їсти для нас (а ще для себе), хто нас обслуговуватиме (прибиратиме за будинком, садом та авто,підготовлюватиме поле для гольфу та ін.)? Напрошується висновок, що при всіх потугах, люди не зможуть жити однаково заможно. Хтось буде багатий – хтось бідний. Критерії багатства і бідності з часом будуть постійно змінюватися. Адже якщо я жив би зі своїми сьогоднішніми статками 400 років назад – я був би багатий. А сьогодні я так собі, практично бідний. Все відносно. Але людська жадоба не знає меж. І тому багато будуть боротися за можливість жити як Річард Бренсон, але не всі зможуть. А багато хто і не захоче – бо лінивий.
Я до того, що не варто ставити собі сумнівні цілі і спалити життя на їх досягнення. Приклад Річарда Бренсона і подібних не може бути достойний для наслідування, бо він хибний за ідеєю. Жити треба не по максимуму, а по необхідності.